Статті

19 января 2018

 Увага! Інтернет — семінар 19 січня 2018 року з 15.00 до 16.00 відбувся Інтернет — семінар за участю  начальника Київської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області Клімової Олени Євгенівни  на тему: «Актуальні питання проведення деклараційної кампанії 2018 року.» на веб-сайті Юридическая фирма «Ковчег» за електронною адресою: http://apr.org.ua/  Як оподатковується дохід, отриманий ФОП від продажу власного рухомого майна? Пунктом 1 ст.325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі — ЦКУ) визначено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (п.2 ст.325 ЦКУ). Відповідно до п.173.1 ст.173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ (5 %). Згідно з п.173.2 ст.173 ПКУ як виняток із положень п.173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ. Враховуючи те, що ЦКУ не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа – підприємець, дохід, отриманий фізичною особою — підприємцем від продажу власного рухомого майна, підлягає оподаткуванню за нормами, визначеними ст.173 ПКУ. Який порядок сплати ПДФО при продажу рухомого майна ФО іншій ФО? При отримані фізичною особою протягом звітного (податкового) року доходу від продажу іншій фізичній особі двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда визначеного п.173.1 ст. 173 Податкового кодексу України або об’єктів рухомого майна, які не входять до цього переліку, податок на доходи фізичних осіб сплачує фізична особа — продавець самостійно до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу за місцем нотаріального посвідчення такого договору за ставками: для резидентів – 5 відс. нерезидентів – 18 відсотків.             Чи включається до загального річного оподатковуваного доходу ФО-резидента нараховані, але не виплачені суми дивідендів з іноземним джерелом походження? Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що термін «пасивні доходи» для цілей розд. IV ПКУ означає, зокрема доходи, отримані у вигляді дивідендів. Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ встановлено, що платниками податку є, зокрема, фізичні особи — резиденти, які отримують іноземні доходи. Відповідно до положень п.п. 163.1.3. п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Згідно з п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ст. 170 ПКУ, п.п. 170.11.1 якого визначено (з урахуванням вимог п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ), що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію. Таким чином, до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи-резидента не включаються нараховані, але не виплачені, суми дивідендів з іноземним джерелом походження.               Як оподатковується ПДФО дохід у вигляді процентів, отриманий ФО від розміщення коштів на депозитному рахунку? Доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Відповідно до п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці. Доходи, зазначені у п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування. Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).             Чи має право скористатися податковою знижкою за іпотечним кредитуванням один із членів подружжя за вибором, коли об’єкт іпотеки знаходиться у спільній власності? Згідно з пп.166.3.1 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 ПКУ. Платник податку — резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ). Зокрема, п.175.2 ст.175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку — позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п.175.3 цієї статті. Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту. Чи має право на ПСП ФО, яка працює неповний робочий день? Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2470 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1762 грн. х 1,4), у 2017 році – 2240 грн. (1600 грн. х 1,4), у 2016 році – 1930 грн. (1378 грн. х 1,4). Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.      

  • Другие Статті

    «Мереф’янські мурахи» — волонтерська група, яку не зупинити

    Статті

    12 августа 2022

    «Мереф’янські мурахи» — волонтерська група, яку не зупинити

    Звернення бізнесу до Президента щодо 10% збору на придбання валюти імпортерами

    Статті

    11 августа 2022

    Звернення бізнесу до Президента щодо 10% збору на придбання валюти імпортерами

    Пропозиції Української Ради Бізнесу увійшли до Плану відновлення України

    Статті

    11 августа 2022

    Пропозиції Української Ради Бізнесу увійшли до Плану відновлення України

    Последние записи блога

    «Мереф’янські мурахи» — волонтерська група, яку не зупинити

    Новини Харкова

    12 августа 2022

    «Мереф’янські мурахи» — волонтерська група, яку не зупинити

    Звернення бізнесу до Президента щодо 10% збору на придбання валюти імпортерами

    Новини України

    11 августа 2022

    Звернення бізнесу до Президента щодо 10% збору на придбання валюти імпортерами

    Пропозиції Української Ради Бізнесу увійшли до Плану відновлення України

    Новини України

    11 августа 2022

    Пропозиції Української Ради Бізнесу увійшли до Плану відновлення України

    Ошибка!