«Актуальні питання оподаткування» 

 Чи має право фізична особа на соціальну пільгу, якщо вона працює неповний робочий день? Відповідно до пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2470 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1762 грн. х 1,4). Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги. У якому розмірі проводяться готівкові розрахунки суб’єкта господарювання з фізичною особою? Відповідно до п. 6 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою — у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. включно; 2) із фізичними особами — у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання й фізичних осіб, із якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Обмеження, встановлене у п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу. Чи має право чоловік на податкову знижку щодо оплати допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині? Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України . До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік. Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством. Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787. Таким чином, платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком). Що потрібно зробити підприємцю — «спрощенцю» у разі зміни місця здійснення діяльності? До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, місце провадження господарської діяльності. Платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну місця провадження господарської діяльності. Заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни. Платниками єдиного податку третьої групи заява подається разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни.  Добрий день, скажіть будь-ласка, підприємцю — платнику єдиного податку на період відпустки потрібно платити ЄСВ? Відповідь: Відповідно до Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі. Крім того, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують ЄСВ за себе – до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. Суми для сплати ЄСВ платники визначають самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок за періоди незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні. Виключенням є фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Отже, звільнення від сплати ЄСВ на період відпустки чинним законодавством не передбачено. Як фізичній особі отримати довідку про доходи ? Для отримання запитуваної інформації громадянин може звернутись до контролюючого органу за місцем проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування, подавши Заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за формою №10ДР та пред’явивши паспорт. Відповідь можна отримати протягом трьох робочих днів з дня звернення. Також функціонує електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису». Громадянин може сформувати Запит щодо отримання відомостей з ДРФО про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді виключно про себе. Формування Запиту здійснюється за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет» (cabinet.sfs.gov.ua). Запит підписується електронним цифровим підписом з одночасним застосовуванням посиленого сертифікату, після чого надсилатися до ДФС. Після обробки запиту в електронному сервісі «Електронний кабінет» будуть сформовані відомості з ДРФО про суми виплачених доходів та утриманих податків. Чи застосовується відповідальність до податкового агента у разі подання ним уточнюючого податкового розрахунку за ф.1ДФ з метою внесення змін до  номеру облікової картки найманого працівника ? Відповідно до п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України   неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку –    тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, –    тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень. Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п.169.4 ст.169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ. Враховуючи викладене вище, якщо у разі подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку за ф. 1ДФ уточнюються реквізити підприємства або вносяться зміни до номеру облікової картки найманого працівника, то до такого податкового агента застосовується відповідальність передбачена п. 119.2 ст. 119 ПКУ. Який порядок отримання фізичною особою довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи  для виїзду за кордон на постійне місце проживання? Відповідно до п.179.3 ст.179 Податкового кодексу України платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур. Порядок видачі довідки про сплату ПДФО платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1243 (далі – Порядок). Відповідно до п.2 Порядку податкова декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої декларації). Згідно з п.3 Порядку платник податку зобов’язаний у порядку, передбаченому ПКУ, сплатити визначену у податковому повідомленні суму податкового зобов’язання, включаючи пеню та штрафні санкції (у разі наявності). Довідка  дійсна протягом 60 календарних днів з дати видачі. Чи можливо  здійснювати роздрібну торгівлю пивом у пляшках ФОП, які сплачують єдиний податок? Для форм і умов проведення діяльності, визначених у Переліку № 1336, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн грн, обов’язково застосовують РРО відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України. При цьому звернемо увагу, що із зазначеного Переліку вилучено норму щодо можливості здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснювалася фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок. Тобто, роздрібний продаж пива має здійснюватися з обов’язковим застосуванням РРО. Змінами також виключено з цього Переліку норми, згідно з якими без застосування РРО могли здійснюватися: надання на вокзалах та у портах послуг носильниками з доставляння багажу пасажирів, а також реалізація білетів державних лотерей, крім продажу цих білетів через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством. Що потрібно зробити підприємцю — «спрощенцю» у разі зміни місця здійснення діяльності? До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, місце провадження господарської діяльності. Платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну місця провадження господарської діяльності. Заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни. Платниками єдиного податку третьої групи заява подається разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни. Чи відображає підприємець на загальній системі оподаткування в книзі обліку доходів та витрат суму акцизного збору з реалізованих підакцизних товарів? Підпунктом 177.3.1 п. 177.3 ст. 177 Податкового кодексу визначено, що не включаються до доходу фізичної особи — підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Облік доходів і витрат фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування ведуть у Книзі обліку доходів і витрат, форма та Порядок ведення якої затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.2013 № 481. Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід. Форма Книги не передбачає відображення фізичною особою – підприємцем доходу, який не включається до загального оподатковуваного доходу такої фізичної особи — підприємця.