Актуальні питання оподаткування юридичних та фізичних осіб

 18 грудня 2017 року з 15.00 до 16.00 відбувся Інтернет — семінар за участю  начальника Київської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області Клімової Олени Євгенівни  на тему: «Актуальні питання оподаткування юридичних та фізичних осіб.»      Чи обов’язково підприємцю, який працює на загальній системі вести податковий облік?                Обов’язки платника податків установлено ст. 16 Податкового кодексу, підпунктами 16.1.2 та 16.1.12 п. 16.1 якої визначено, що платник податків зобов’язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, а також забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов’язку, протягом строків, установлених Кодексом. Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 Кодексу. Відповідно до п. 177.10 цієї статті фізичні особи — підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтвердні документи щодо походження товару.Форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі — Книга обліку доходів і витрат), та Порядок її ведення затверджено наказом № 481  від 16.09.2013 року. Отже, відповідно до вимог Податкового кодексу фізичні особи — підприємці на загальній системі оподаткування з метою обчислення оподатковуваного доходу зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат у порядку, встановленому наказом № 481.  Чи надаються підприємцями – платниками єдиного податку іншим суб’єктам господарювання для уникнення подвійного оподаткування підтверджуючі документи про застосування спрощеної системи оподаткування? Фізична особа – підприємець, яка має господарські відносини з суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами), надає таким суб’єктам копію документа, підтверджуючого державну реєстрацію фізичної особи – підприємця (витяг або виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, в яких зазначаються види діяльності) та у разі необхідності, копію витягу з реєстру платників єдиного податку.    Які штрафні санкції застосовуються до ФОП на загальній системі оподаткування у разі нереєстрації (неведення) книги обліку доходів та витрат? Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування зобов’язана вести Книгу обліку доходів і витрат. У разі не реєстрації (не ведення) Книги обліку доходів та витрат до фізичної особи – підприємця застосовується штрафні санкції, передбачені ст. 121 Податкового кодексу України (510 грн., 1020 грн.) та ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення попередження або штраф від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 85 грн.), а при накладенні штрафу протягом року за те ж порушення – від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.).    Враховуючи вищевикладене, у разі якщо перевіркою фізичної особи – підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування, встановлюється порушення щодо неналежного ведення Книги обліку доходів та витрат, то такий суб’єкт господарювання притягується до адміністративної відповідальності, а також до нього застосовуються фінансові санкції.   Чи сплачувати єдиний внесок підприємцю – інваліду III групи Частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Тобто, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є, зокрема, інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Як закрити рахунки в банках після припинення підприємницької діяльності? Фізична особа-підприємець повинна закрити наявні банківські рахунки шляхом подачі відповідної заяви до відділення банку. Якщо після припинення підприємницької діяльності залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), ДФС доводить до відома цих установ таку інформацію про припинення підприємницької діяльності та зняття з обліку платника податків. Чи проводиться остаточна перевірка ФОП після припинення підприємницької діяльності? Державна фіскальна служба може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи — платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Кодексом. Згідно п.102.1. Податкового кодексу України строк давності становить 1095 днів. Контролюючі органи можуть перевірити за період ведення діяльності ФОП: своєчасність декларування доходів і сплати податків; подання звітності та сплату ЄСВ. Отже, після припинення підприємницької діяльності, платник податків залишається на обліку для можливості проведення взаєморозрахунків по платежам за податками та зборами. За який період необхідно сплатити єдиний внесок у разі припинення підприємницької діяльності та подати Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна»? У разі припинення діяльності фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою — підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.  Як нараховується єдиний внесок працівнику, якщо сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами в розрізі окремих місяців не перевищує розмір мінімальної заробітної плати? Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, ФО, які використовують найману працю та виплачують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами особам, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами. Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування ЄВ для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є, зокрема, сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. Підпунктом 1 п. 3 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 № 449, визначено, що нарахування ЄВ за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється за кожен місяць окремо таким чином: визначається середньоденний розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами шляхом ділення нарахованої суми такої допомоги на кількість днів, за які вона нарахована; визначається сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, що припадає на кожен місяць окремо, шляхом множення середньоденного розміру такої допомоги на кількість календарних днів кожного місяця, за які вона нарахована; визначається сума ЄВ для роботодавця шляхом множення розрахованої суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за кожен місяць окремо на розмір ЄВ, встановлений Законом № 2464 для зазначеної категорії платників. Таким чином, якщо після розподілу суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами така сума за повний місяць становить менше мінімального розміру заробітної плати, ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується зазначена сума, та ставки ЄВ у розмірі 22 відсотка. У разі, якщо листок непрацездатності починається протягом місяця, де загальна сума нарахованого доходу (сума заробітної плати за відпрацьований час та суми допомоги по тимчасовій непрацездатності) становить менше мінімального розміру, ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується зазначений дохід, та ставки ЄВ у розмірі 22 відсотка. У разі якщо листок непрацездатності закінчується протягом місяця, де сума допомоги по тимчасовій непрацездатності не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, та ставки ЄВ у розмірі 22 відсотка. Який порядок зберігання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, складених в електронній формі, для їх надання контролюючим органам під час проведення перевірки?  Податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ) на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях. Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності). За якою формою укладатимуться договори про визнання електронних документів у період з 01.12.2017 по 01.01.2018? Інформація щодо форми, за якою укладатимуться договори про визнання електронних документів у період з 01.12.2017 по 01.01.2018, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці Головна/Анонси/Щодо обміну електронними документами з контролюючими органами: «15.11.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Наказ № 557), який розроблено з метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами. Основними організаційно-правовими засадами Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок) визначено: електронний документообіг здійснюється на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), який укладається шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору), що надсилається платником до контролюючого органу в електронному вигляді; Договори та пов’язані з ними повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), які станом на день набрання чинності наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення визначених Порядком підстав; електронні документи, що надходять до контролюючих органів від суб’єктів електронного документообігу на підставі діючих Договорів, приймаються до обробки; фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП. Повідомляємо, що 01.12.2017 відповідно до вимог наказу № 557 у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» буде розміщено Договори для перегляду та надання платникам можливості подальшого приєднання до Договору за основним місцем обліку. У зв’язку із запровадженням з 01.01.2018 інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810, можливість подання Заяви про приєднання до Договору забезпечуватиметься, починаючи з 01.01.2018. З метою створення комфортних умов для доопрацювання розробниками власних програмних забезпечень, а також формування і подання платниками Заяви про приєднання до Договору за формою згідно з наказом № 557, електронні формати такої Заяви (а також Повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП, Заяви про припинення дії Договору, Повідомлення про припинення дії Договору) розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів). У період з 01.12.2017 по 01.01.2018 Договори укладатимуться за формою, що діяла до набрання чинності наказом № 557». У який термін необхідно сплатити податкове зобов’язання, у разі несвоєчасного подання звітності? Платник податків у разі подання звітності до граничного терміну сплати, зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, не пізніше терміну сплати. У разі подання звітності платником податків після граничного терміну сплати, він зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до такого подання, оскільки граничний термін сплати вже минув.