Нюанси нарахування єдиного внеску при мінімальній зарплаті

Відповідно до ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР «Про відпустки» із змінами та доповненнями (далі – Закон №504) громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, мають право на відпустки. Статтею 4 Закону №504 передбачено такі види відпусток: щорічні, додаткова відпустка у зв’язку з навчанням, творча відпустка, соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи), відпустки без збереження заробітної плати. Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування ЄВ. Якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄВ. Згідно з п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція №449), умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством. Суми оплати відпустки відносяться до того місяця, за який вони нараховані. Якщо після виходу з відпустки загальна сума нарахованої заробітної плати та оплати частини відпустки, яка припадає на поточний місяць, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄВ за цей місяць розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄВ. Отже, найманим працівникам за основним місцем роботи, які після виходу з будь-якої відпустки, визначеної ст. 4 Закону №504, крім відпустки без збереження заробітної плати відповідно до п. 18 частини першої ст. 25 Закону №504, відпрацювали неповний місяць, в якому загальна сума нарахованого доходу за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, та ставки ЄВ у розмірі 22 відсотка.