Після прильоту: алгоритм дій для підприємців

Після обстрілу підприємець часто залишається сам на сам із десятками запитань: що робити насамперед, які документи збирати, куди звертатися та на яку підтримку можна реально розраховувати?

Ми підготували покроковий маршрут дій від Олександра Чумака, президента Асоціації, який допоможе не втратити час, правильно зафіксувати збитки та використати всі доступні можливості для відновлення бізнесу.

«Після обстрілу бізнесу потрібна не лише порада «збирайте документи». Потрібен зрозумілий маршрут дій: що робити в перші години, які документи оформити, куди звертатися, які програми підтримки дійсно можуть допомогти, а де не варто мати завищених очікувань.

Перше — безпека людей. Далі — офіційна фіксація збитків.

Якщо майно бізнесу пошкоджене або знищене, варто одразу готувати необхідний пакет документі для фіксації збитків:

1. Подати заяву про кримінальне правопорушення та отримати витяг з ЄРДР.

Отримати матеріали кримінальних проваджень (витяги з ЄРДР, протоколи огляду місця події, заяви про злочин).

2. Зібрати акти ДСНС, поліції, місцевої влади або спеціальних комісій.

Докази факту пошкодження або втрати майна. Зібрані матеріали повинні чітко вказувати, що шкода є наслідком повномасштабного вторгнення (через обстріли, окупацію, мінування, мародерство тощо). Витяги з Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Офіційні акти фіксації (документи від ДСНС, акти про пожежу, звіти поліції тощо)

Як правило, документи за п. 1 та 2 можна отримати протягом тижня.

3. Зробити фото- та відеофіксацію з датою, геолокацією, адресою та описом пошкоджень.

Додаткові підтвердження (публікації в ЗМІ чи телеграм-каналах, комерційне листування, письмові свідчення очевидців або працівників)

4. Підготувати документи на право власності або користування майном.

5. Зібрати бухгалтерські документи: накладні, рахунки, чеки, акти, інвентарні картки.

Первинна бухгалтерія (накладні, рахунки-фактури, квитанції, чеки, що підтверджують вартість знищених активів).

6. Оформити внутрішні акти інвентаризації, пошкодження або списання майна.

Внутрішні документи підприємства (акти інвентаризації, акти списання знищеного майна).

7. Замовити експертну оцінку збитків.

Докази розміру збитків та витрат: звіти про експертну оцінку (найкращий спосіб обґрунтувати як суми прямих збитків, так і розрахунок упущеної вигоди). Можемо допомогти з порадою.

8. Окремо фіксувати зірвані контракти, втрату замовлень, простій, неможливість виконання зобов’язань.

Документи про зрив діяльності (розірвані контракти, листування з постачальниками чи покупцями щодо неможливості виконання зобов’язань).

Це важливо не «для паперів». Це база для будь-якого подальшого маршруту: грантів на відновлення, місцевих програм підтримки, донорської підтримки, кредитування, подачі заяви до Міжнародного реєстру збитків, судових або майбутніх компенсаційних механізмів.

Які інструменти можуть бути актуальними після вже отриманого пошкодження?

Передусім це державні грантові програми, зокрема «Власна справа», якщо бізнес відповідає умовам. Гранти на відновлення. Можемо допомогти з консультуванням.

Також варто перевіряти, чи відкриті спеціальні гранти на відновлення пошкоджених виробничих потужностей. Можуть бути місцеві програми підтримки, але їх треба шукати на рівні конкретної громади або області. Можуть бути відкриті грантові конкурси міжнародних донорів.

Юридична допомога, пільгове кредитування, подання заяви до Міжнародного реєстру збитків (RD4U). Окремі спеціальні програми фіксації збитків та підготовки позовів на отримання репарацій за рахунок активів рф, що знаходяться за кордоном. Наприклад, програма «Фенікс», з якою ми також працюємо.

Але важливо говорити чесно: це не одна автоматична компенсація. Це різні інструменти з різними умовами, документами та строками.

Окремо про ЕКА та страхування воєнних ризиків.

Це важливий інструмент, але його не варто подавати як допомогу «заднім числом» після вже отриманого пошкодження. Якщо бізнес не мав страхування або не був учасником відповідної програми на момент прильоту, такі втрати, як правило, не будуть покриті цим механізмом.

Тому правильна рекомендація: бізнесу, який працює у прифронтових громадах або на територіях підвищеного воєнного ризику, варто вже зараз перевірити можливість долучення до програми ЕКА та укладення страхування воєнних ризиків. Не для компенсації минулих втрат, а як елемент захисту на майбутнє.

Як бачимо, це непросто.

Тому необхідно ще раз наголосити: прифронтовому бізнесу потрібна окрема політика підтримки.

Не набір розрізнених програм, у яких підприємець має сам розбиратися після прильоту, а зрозумілий маршрут: швидка фіксація збитків, допомога з документами, аварійні кошти на відновлення (гранти), доступне фінансування, місцеві фонди швидкого реагування, страхування ризиків на майбутнє і прозорі механізми компенсації.

Коли підприємець після прильоту не закривається, а намагається відновити роботу, зберегти команду й виконати зобов’язання перед контрагентами — це вже внесок у стійкість громади та країни.

І наше завдання — зробити так, щоб система підтримки була не лабіринтом, а зрозумілим маршрутом.