Платники податків зобов’язані зберігати первинні документи бухгалтерського та податкового обліку протягом часу, визначеного ПКУ

Нагадуємо, що згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов’язані забезпечувати зберігання документів, визначених п.44.1 ст.44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом, не менш як 1095 днів, (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ). Відповідно до п.121.1 ст.121 ПКУ за незбереження первинних документів, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків до контролюючих органів оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, до платників податків можуть бути застосовані штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року застосовано штраф за таке саме порушення, передбачають застосування штрафу у розмірі 1020 гривень.