Про особливості спрощеної системи оподаткування

Відповідно до п.177.12 ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами. Підпунктом 14.1.213 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Згідно із п.291.3 ст.291 ПКУ фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному гл.1 р.XIV ПКУ. Враховуючи зазначене вище, фізичні особи — іноземці або особи без громадянства, які зареєстровані суб’єктами господарської діяльності, можуть обрати спрощену систему оподаткування, якщо вони відповідають сукупності критеріїв, що передбачені гл.1 р.XIV ПКУ.