Про розмір ЄСВ за цивільно-правововими договорами

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань). Базою нарахування ЄСВ для зазначених платників є сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464). Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмiрi 22 вiдс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ. У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мiнiмальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мiнiмальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки ЄСВ. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Отже, роботодавці нараховують ЄСВ на суму винагороди (доходу) фізичним особам за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотки.