Увага! Інтернет — семінар на тему: «Актуальні питання оподаткування. Запровадження зупинки реєстрації ризикових податкових накладних»

Статті

19 сентября 2017

Увага! Інтернет — семінар на тему: «Актуальні питання оподаткування. Запровадження зупинки реєстрації ризикових податкових накладних»

19 вересня 2017 року з 15.00 до 16.00 відбувся Інтернет — семінар за участю  начальника Київської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області Клімової Олени Євгенівни  на тему: «Актуальні питання оподаткування. Запровадження зупинки реєстрації ризикових податкових накладних» Чи може ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, бути платником ЄП першої групи? Згідно з п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень. Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства. Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.   Чи може платник ПДВ при заповненні податкової накладної на вивезення товарів за межі території України (експорт) у рядку «Отримувач (покупець)» податкової накладної зазначити назву покупця без перекладу на державну мову? Постачальник-платник ПДВ при вивезення товарів за межі митної території України, податкову накладну повинен заповнювати державною мовою. У разі неможливого перекладу платником ПДВ на державну мову найменування нерезидента, в такій податковій накладній заповнення рядка «Отримувач (покупець)» допускається без перекладу на державну мову.     Яким чином ЮО сплачує транспортний податок, якщо протягом звітного року термін використання легкового автомобіля досягне 5 років? Юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.               Які нормативно-правові акти застосовуються при зазначенні в податковій накладній коду товару або коду послуги (в тому числі за умови відсутності виду послуги у відповідному класифікаторі)? Для цілей класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України». З питання правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТЗЕД для товарів, що поставляються в наборі/комплекті при оформленні документів (у тому числі податкових накладних) пропонуємо звертатись до Торгово-промислової палати України (їх регіональних відділень) або науково – дослідних інститутів судових експертиз. Ведення ДКПП здійснює Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» Держспоживстандарту України. При визначенні коду послуги потрібно користуватись Класифікатором ДК 016:2010. З питання правильності визначення кодів згідно з ДКПП пропонуємо звертатись до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Довідник умовних кодів товарів розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України в рубриці Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідник умовних кодів товарів (http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/dovidniki-/288992.html). Як вносяться зміни до повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, у тому числі зміни його призначення? Згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом. У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому — оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (п. 8.5 розд. VIIІ Порядку). Відповідно до встановленої форми повідомлення 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 — зміна відомостей про об’єкт оподаткування». При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 — закриття об’єкта оподаткування»), у другому — оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 — первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється. Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 8.4 розд. VIII Порядку). Таким чином, у разі зміни відомостей про об’єкти оподаткування, об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією подається протягом 10 робочих днів після зміни відомостей про такі об’єкти оподаткування (зміна типу, найменування тощо).   Які дії СГ при необґрунтованій відмові контролюючим органом в прийнятті звітності, у тому числі засобами телекомунікаційного зв’язку? Суб’єкт господарювання при необґрунтованій відмові контролюючим органом в прийнятті звітності засобами телекомунікаційного зв’язку може оскаржити дії в адміністративному або судовому порядку. У разі оскарження дій в адміністративному порядку, суб’єкт господарювання подає письмову скаргу протягом 10 календарних днів, від дня отримання відмови у прийнятті звітності, з одночасним поданням податкової декларації на паперових носіях. У разі оскарженні дій в судовому порядку, суб’єкт господарювання подає скаргу до суду, яким і буде прийнято відповідне рішення.   На підставі яких документів власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що така житлова нерухомість непридатна для проживання? Власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.   Яка передбачена відповідальність за неоприбуткування у касах готівки? Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб’єктів підприємницької діяльності, застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.     У яких випадках подається Таблиця платника податків (ТПП) та який термін розгляду таблиці Комісією ДФС? При зупинці реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку має право надати таблицю платника податків, що дозволяє в подальшому суттєво зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть заблоковані. Таблиця має містити тільки ті коди УКТЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.   Який порядок складання податкової накладної при поставці товарів/послуг покупцю, якщо договором передбачена оплата за такі товари/послуги від третьої особи? Незалежно від того, що згідно з умовами договору виконання обов’язку щодо оплати за товари/послуги покладено на іншу особу, податкова накладна складається на покупця (отримувача) товарів/послуг.   Який порядок оскарження рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних? Хочу нагадати, що 14 липня 2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.17 №485, якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін. Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 Податкового кодексу.

  • Другие Статті

    Прес-конференція «Трудові відносини під час війни»

    Статті

    7 августа 2022

    Прес-конференція «Трудові відносини під час війни»

    Опитування стану мікро- та малого бізнесу

    Статті

    27 июля 2022

    Опитування стану мікро- та малого бізнесу

    Безкоштовні консультації для підприємців

    Статті

    26 июля 2022

    Безкоштовні консультації для підприємців

    Последние записи блога

    Прес-конференція «Трудові відносини під час війни»

    Новини Харкова

    7 августа 2022

    Прес-конференція «Трудові відносини під час війни»

    Опитування стану мікро- та малого бізнесу

    Новини України

    27 июля 2022

    Опитування стану мікро- та малого бізнесу

    Безкоштовні консультації для підприємців

    Новини України

    26 июля 2022

    Безкоштовні консультації для підприємців

    Ошибка!