Увага! Інтернет — семінар

Статті

20 октября 2017

Увага! Інтернет — семінар

19 жовтня 2017 року з 15.00 до 16.00 відбудеться Інтернет — семінар за участю  начальника Київської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області Клімової Олени Євгенівни  на тему: «Актуальні питання оподаткування юридичних та фізичних осіб.» Чи може особа, яка не подала своєчасно Заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ? Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ. Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.  Які наслідки виникають у разі виявлення контролюючим органом розбіжностей даних податкової декларації з ПДВ та даних Єдиного реєстру податкових накладних? Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. При цьому п. 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Види перевірок, які мають право проводити контролюючі органи, визначені п. 75.1 ст. 75 ПКУ та до яких належать камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПКУ. Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема такої підстави: виявлено недостовірність даних, що міститься у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. При виявленні розбіжностей даних податкової декларації з ПДВ та даних ЄРПН, платники податків несуть відповідальність, передбачену ПКУ.              Чи підлягає оподаткуванню ПДФО поворотна фінансова допомога, яка отримана ФО? Якщо боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку у разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі п.п. «д» п.п. 164.2.17 або п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України у разі спливу строку позовної давності. Водночас, кожен конкретний випадок виникнення податкових відносин потребує детального аналізу документів та матеріалів, які стосуються даної справи.               Чи застосовується ПСП у місяці звільнення фізичної особи?      Відповідно до пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи.   Які є підстави для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації СГ як платника ЄП? Відповідно до п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ; 2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).   В який термін приймається рішення контролючим органом про анулювання реєстрації платника ЄП на підставі акта перевірки? У разі виявлення контролюючим органом під час проведення перевірки порушень платником єдиного податку вимог, встановлених п.п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), складається акт перевірки в якому зазначаються такі порушення. На підставі акту перевірки приймається рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. При цьому нормами ПКУ не передбачено терміну прийняття контролючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку на підставі акта перевірки. Крім того рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.   Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума доходу, виплачена СГ ФО, яка провадить незалежну професійну діяльність? Під час виплати суб’єктами господарювання — податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, військовий збір у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотка від сукупного чистого доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в термін передбачений для сплати податку на доходи фізичних осіб. Однак, у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця суб’єкт господарювання — податковий агент зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка.   Чи може СГ отримати (завірити) копію податкової звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати? Відповідно до ст.7 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація — інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Стаття 10 Закону передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом. Отже, суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати.   Чи повинна ЮО скріплювати податкову звітність печаткою? Відповідно до абзацу першого п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (абзац другий п. 48.1 ст. 48 ПКУ). Одним з обов’язкових реквізитів податкової декларації є, зокрема підписи посадових осіб платника податку, визначених ПКУ, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ст. 48 ПКУ). Враховуючи наведене, підписи посадових осіб юридичної особи у податковій звітності скріплюються печаткою за її наявності у такої юридичної особи.   Який порядок скорочення та округлення вартісних і кількісних показників податкової накладної? Вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством). Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I-IX розділу А податкової накладної.   Яка сума податкових зобов’язань підлягає сплаті на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ при поданні платником уточнюючого розрахунку, яким зменшено податкові зобов’язання з ПДВ, задекларовані в податковій декларації за звітний (податковий) період, якщо такий уточнюючий розрахунок поданий платником податку до граничного терміну сплати податкових зобов’язань? У випадку недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань по податковій декларації за звітний (податковий) період, у платника податку після граничної дати сплати узгоджених податкових зобов’язань виникає на електронному рахунку заборгованість перед бюджетом. Якщо платник податку, після подання податкової декларації за звітний період подає уточнюючий розрахунок, яким зменшує суму податкових зобов’язань за такий звітний період, на підставі коригуючого реєстру, надісланого ДФС Казначейству, така заборгованість зменшується. У випадку, якщо на дату подання податкової декларації з ПДВ за звітний період, на електронному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ було достатньо коштів для сплати податкових зобов’язань, задекларованих в такій податковій декларації, на підставі реєстру про сплату, Казначейство в автоматичному режимі перераховує суми податків з електронних рахунків платника податку до бюджету. Якщо платник податку, після подання податкової декларації за звітний період подає уточнюючий розрахунок, яким зменшує суму податкових зобов’язань за такий звітний період, зайво перераховані суми податку можуть бути повернуті з бюджету в порядку, визначеному ст. 43 Податкового кодексу України.

  • Другие Статті

    Стартує курс з основ психології для представників волонтерських ініціатив

    Статті

    16 августа 2022

    Стартує курс з основ психології для представників волонтерських ініціатив

    «Мереф’янські мурахи» — волонтерська група, яку не зупинити

    Статті

    12 августа 2022

    «Мереф’янські мурахи» — волонтерська група, яку не зупинити

    Звернення бізнесу до Президента щодо 10% збору на придбання валюти імпортерами

    Статті

    11 августа 2022

    Звернення бізнесу до Президента щодо 10% збору на придбання валюти імпортерами

    Последние записи блога

    Стартує курс з основ психології для представників волонтерських ініціатив

    Новини Харкова

    16 августа 2022

    Стартує курс з основ психології для представників волонтерських ініціатив

    «Мереф’янські мурахи» — волонтерська група, яку не зупинити

    Новини Харкова

    12 августа 2022

    «Мереф’янські мурахи» — волонтерська група, яку не зупинити

    Звернення бізнесу до Президента щодо 10% збору на придбання валюти імпортерами

    Новини України

    11 августа 2022

    Звернення бізнесу до Президента щодо 10% збору на придбання валюти імпортерами

    Ошибка!