Звернення бізнесу до Президента щодо 10% збору на придбання валюти імпортерами

Президенту України В.Зеленському

Прем’єр-міністру України Д. Шмигалю

Міністру фінансів України С. Марченку

Першому Віце-Прем’єр-міністру, Міністру економіки Ю. Свириденко

Голові Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Д. Гетманцеву

Шановні представники влади!

Цим листом Українська Рада Бізнесу висловлює Вам свою повагу та свою стурбованість планами Уряду у запровадженні додаткового збору на валютообмінні операції.

Підтримуючи транспарентність економіки та відповідальних платників податків, ми звертаємо увагу на загрози, які несе рішення про встановлення нових прихованих податків. Зокрема, запровадження 10%-го збору на придбання валюти імпортерами призведе до:

1. Тінізації економіки України, розширення обсягів контрабанди, дропшипінгу та готівкових розрахунків повз фіскальні реєстратори, скорочення cashless економіки. «Тіньовий» імпорт зможе легко уникнути додаткового збору і стане ще більш конкурентоспроможним у порівнянні з «білим» імпортом. Наслідком цього стане переміщення кінцевого споживача у сегмент сірої економіки: від офіційних дилерів до дропшиперів.
2. Зростання попиту на готівковому валютному ринку. В результаті цього збільшиться тиск на міжбанківський валютний ринок та курс валюти.
3. Зростання інфляції внаслідок неминучого підвищення цін на товари та послуги для кінцевих споживачів, в першу чергу – на товари критичного імпорту. При цьому вітчизняний виробник також постраждає, адже імпортна сировина і компоненти займають велику частку у виготовленні вітчизняних товарів.
4. Суттєвого підвищення цін на продукцію прямих інвесторів, які зайшли на український ринок без посередництва імпортерів. На сьогодні переважна більшість таких інвесторів поступилися своєю маржею і стримують ціни, щоб зберегти частку ринку, продаючи імпортні товари, ціна яких розрахована за «старими» курсами.
5. Зменшення бази оподаткування податком на прибуток та ПДВ для тих компаній, які не зможуть конкурувати з чорним імпортом і зберігатимуть ціновий поріг для своїх товарів.
6. Суттєвого погіршення інвестиційного клімату. Буде поставлено під сумнів можливість подальшого розвитку, так як в умовах воєнного стану ведення господарської діяльності за умови запровадження додаткового збору стимулюватиме перенесення виробничих потужностей за межі України. Вже зараз питання безпеки і перспективи української економіки змушують іноземних інвесторів переглядати свої плани розвитку в Україні. Запровадження додаткового збору може стати «останньою краплею», яка призведе до відтоку інвесторів, в тому числі тих, які створюють  робочі місця та забезпечують ввезення іноземного обладнання та технологій.
7. Фактичного запровадження державою обмежувальних санкцій, які ускладнять співпрацю з розвиненими країнами, призведуть до розірвання коопераційних зв’язків, наявність яких є вкрай важливим за умови ведення бойових дій.

Враховуючи аргументи, які влада наводить на користь нового збору, хочемо зазначити, що вони могли бути актуальними наприкінці весни цього року, проте абсолютно не відповідають поточній ситуації на кінець літа.

На 1 серпня 2022 року міжнародні резерви України становили 22 385 млн дол. США. У липні вони знизилися лише на 2% з огляду на інтервенції НБУ та виплати за внутрішніми валютними зобов’язаннями держави, які значною мірою компенсовані валютними залученнями на користь уряду.

Після встановлення нового офіційного курсу попит за безготівковими операціями клієнтів помітно зменшився. Так, із 22 липня і до кінця місяця щоденно на міжбанку фіксувалася чиста пропозиція валюти обсягом від 40 до 70 млн дол. на день. Це дозволило НБУ викупити $682,8 млн з 25 по 29 липня.

Динаміка платіжного балансу України у січні-червні 2022 року свідчить про збалансований вплив зовнішньоекономічних операцій на динаміку курсу гривні. Поточний рахунок платіжного балансу у 1 півріччі 2022 року був зведений із профіцитом 3,7 млрд доларів США (у 1 півріччі 2021 року був від’ємним на рівні -0,2 млрд доларів США).

У липні бюджет України отримав 169,6 млрд грн надходжень, з яких 80 млрд грн – міжнародна допомога, завдяки чому дефіцит бюджету вдалося скоротити майже в 40 разів – до 3,7 млрд грн. у липні.

Таким чином, незважаючи на критичний стан економіки країни, банківська система є стабільною, а Національний банк України має золотовалютних резервів в обсязі більше, ніж три місяці імпорту.

Отже, актуальної потреби у новому зборі немає. Звертаємося до вас із закликом не проводити різких податкових змін у період війни і відновлення економіки, адже такі зміни призведуть до результатів, протилежних очікуваним.

Сподіваємося на подальшу співпрацю і спільне обговорення стимулюючих механізмів наповнення бюджету.

З повагою

Бізнес асоціації

Члени Української Ради Бізнесу