Підсумки діяльності та ключові результати

15 років досвіду: Регіональне лідерство з національним впливом

 

2025 рік став знаковим для АПР — ми відзначили 15-річчя активної діяльності (з 2010 року). Організація остаточно закріпилася у статусі провідного регіонального центру відновлення і розвитку підприємництва і експертизи у сфері ММСП, який завдяки глибокому розумінню прифронтової специфіки має реальну вагу в адвокації на національному рівні. Спільнота АПР об’єднує підприємців, які забезпечують економічну життєздатність громад Харківської області та поділяють цінності відповідального бізнесу.

КОРОТКО ПРО РІК

2025 рік для ГО «Асоціація приватних роботодавців» (АПР) минув у контексті тривалої війни та прифронтової реальності Харківщини. Ключовими викликами для ММСП залишалися безпекові ризики, руйнування інфраструктури, перебої з енергопостачанням, кадровий дефіцит, логістичні обмеження та нестабільний попит.

У відповідь АПР поєднувала щоденну сервісну підтримку підприємців (консультації, навчання, супровід) із системними рішеннями для бізнес‑середовища: розвитком інфраструктури підтримки (ХАБи) та адвокацією у публічно‑приватному діалозі. Важливою подією року стало 15‑річчя організації (АПР працює з 2010 року), що підсилило фокус на інституційному розвитку й стратегуванні.

Наш пріоритет у 2025

—        розвиток інфраструктури підтримки підприємництва: мережа ХАБів стійкого бізнесу (Харків, Одеса) та розвиток SME Resilience HUB у Харкові;

—        сервісна підтримка ММСП через консультації, навчання, менторський супровід;

—        адвокація рішень для прифронтового бізнесу й участь у публічно-приватному діалозі (у т.ч. позиція щодо ініціатив із ПДВ для ФОПів);

—        партнерства та коаліції для координації підтримки бізнесу й відновлення економіки громад;

—        підготовка стратегічних та операційних документів ГО «АПР» на 2026-2029 роки.

КЛЮЧОВІ РЕЗУЛЬТАТИ 2025

Ключові цифри року

—        Кількість ММСП , які отримали пряму чи опосередковану підтримку у рамках проведених заходів за рік 800

—        Годин навчання проведено: 300

—        Консультацій надано: 680 годин

—        Подій/заходів (форуми, круглі столи, конференції, тематичні зустрічі, тощо) проведено або співорганізовано: 36

—        Загальна кількість усіх учасників проведених заходів: 950

Ключові результати року

—        посилено сервісну підтримку підприємців через консультації, навчання та супровід у вирішенні управлінських, фінансових і організаційних питань;

—        забезпечено функціонування SME Resilience HUB у Харкові як постійної платформи сервісів для ММСП;

—        у 2025 році створено ХАБи стійкого бізнесу у Харкові та Одесі за підтримки ПРООН та Уряду Японії;

—        проведено екосистемні події та зустрічі для мережування, партнерств і публічного діалогу;

—        підготовлено позиції й пропозиції щодо регуляторних змін та умов оподаткування ММСП, включно з дискусією про ПДВ для ФОПів та юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування;

—        розроблено пакет стратегічних та операційних документів для планування діяльності у 2026 році.

Короткий підсумок впливу

У 2025 році АПР працювала як сервісна та координаційна платформа для бізнесу, що діє у високоризикових умовах. Через консультації, навчання та інфраструктуру ХАБів організація допомагала підприємцям швидше знаходити практичні рішення і підвищувати керованість бізнесу. Нетворкінг і партнерські події підсилювали кооперацію та доступ до можливостей, а адвокаційна робота — робила проблеми прифронтового бізнесу видимими в публічному порядку денному.

Цей рік став завершальним етапом реалізації стратегії «Резільєнтності» (2023–2025) та переходом до нової Стратегії розвитку на 2026–2029 роки. Наша діяльність трансформується: від захисту бізнесу в умовах воєнного виживання до розбудови моделі сталого розвитку та професійної саморегуляції.

1. ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ

Місія: Ми налагоджуємо бізнес-зв’язки, надаємо знання та формуємо комфортне бізнес-середовище для відновлення та розвитку кожного підприємця.

Цільові аудиторії

—        підприємці та підприємниці ММСП (мікро-, малий і середній бізнес), зокрема ті, хто постраждав від війни, релокувався або відновлює діяльність;

—        ветерани/ветеранки й члени їхніх сімей, ВПО, жінки, молодь, люди з інвалідністю та інші групи з підвищеними бар’єрами до підприємництва і зайнятості;

—        органи влади та місцевого самоврядування, що формують регуляторну політику і програми підтримки бізнесу та зайнятості;

—        партнерські організації та інституції розвитку: бізнес-об’єднання, центри зайнятості, освітні заклади, донори, медіа та ОГС.

Основні напрями роботи

—        адвокація та розвиток публічно‑приватного діалогу;

—        розвиток підприємницької екосистеми та інфраструктури підтримки;

—        навчання, консультації, менторинг;

—        підтримка вразливих груп (ветерани, ВПО, жінки тощо);

—        міжнародна співпраця та залучення ресурсів;

—        комунікації й розвиток спільноти.

2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН РЕГІОНУ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ БІЗНЕСУ У 2025 РОЦІ

Соціально-економічний стан регіону

Харківська область у 2025 році залишалася одним із найбільш уразливих регіонів України через близькість до лінії бойових дій. Економічна активність відновлювалася нерівномірно: частина підприємств продовжувала роботу, адаптуючи виробництво й продажі до ризиків, частина — призупиняла діяльність або переміщувалася. Бізнес‑середовище формувалося під впливом постійних загроз обстрілів, обмежень у логістиці, зростання витрат і нестабільного попиту.

На ринку праці відчувалася суттєва конкуренція за кадри й водночас — структурний дисбаланс: окремі компанії не могли закрити вакансії, а частина населення потребувала перекваліфікації та супроводу до працевлаштування. Для багатьох домогосподарств, ветеранів і ВПО підприємництво та самозайнятість залишалися важливим інструментом стабілізації доходів.

Основні виклики для бізнесу

—        безпека та збереження активів: ризики пошкоджень майна, простої, обмеження офлайн‑роботи;

—        енергетична та інфраструктурна нестабільність, потреба у резервному живленні;

—        кадровий дефіцит, висока плинність персоналу та міграція населення;

—        падіння або коливання попиту, звуження ринків збуту й зміна поведінки споживачів;

—        подорожчання логістики, сировини та послуг, порушення ланцюгів постачання;

—        обмежений доступ до фінансування, складність інвестування та страхування ризиків;

—        непередбачуваність дії держави, що можуть негативно вплинути на стан екосистеми підприємництва.

Ризики для бізнесу

У 2025 році ризики для бізнесу поєднували короткострокові загрози (обстріли, аварії в енергосистемі, зриви постачання) із довгостроковими (втрата ринків, виснаження команд, обмеження доступу до ресурсів). Для малих підприємств додатковими факторами були низька фінансова «подушка» та відсутність внутрішніх спеціалістів з фінансів/юридичних питань, через що зростала потреба в зовнішніх консультаціях і навчанні.

Реакція бізнесу та уроки 2025 року

Підприємці активніше застосовували антикризові підходи: оптимізували витрати, диверсифікували клієнтські сегменти й канали збуту, переходили до онлайн‑продажів, інвестували у резервні рішення для енергопостачання, укладали партнерства й кооперації. Важливим стало планування за сценаріями та фінансова дисципліна. Урок року що минає: стійкість потребує системності — доступних сервісів, інфраструктури підтримки, регулярного навчання та стабільних правил гри.

Роль АПР у подоланні викликів

У відповідь на ці виклики АПР зосередилася на практичних сервісах і «зшиванні» екосистеми. ХАБи та SME Resilience HUB забезпечували точку входу до консультацій, навчання та інформації про можливості; події й нетворкінг — допомагали підприємцям знаходити партнерів і рішення; адвокація та розвиток публічно-приватного діалогу — підтримували врахування потреб прифронтового бізнесу у регіональних і національних рішеннях.

3. ПОСЛУГИ ТА СЕРВІСИ

Протягом 2025 року ГО «Асоціація приватних роботодавців» (АПР) зосередилася на практичній підтримці підприємців у прифронтових умовах: розвивала інфраструктуру “єдиного вікна” (ХАБи стійкого бізнесу), посилювала консультаційні та освітні сервіси, запускала прикладні формати розвитку навичок і підтримувала бізнес-спільноту через події та партнерські платформи. Нижче наведено ключові аспекти діяльності АПР у цьому напрямку.

3.1. Консультаційна підтримка

У 2025 році АПР надавала індивідуальні консультації для підприємців, членів організації та учасників програм підтримки, допомагаючи бізнесу швидше знаходити рішення у кризових умовах. Консультаційні запити найчастіше стосувалися:

—        Юридичних питань і регуляторки: реєстраційні процедури, договірні відносини, базові питання комплаєнсу, захист інтересів підприємців у взаємодії з контрагентами та інституціями

—        Податків і бухгалтерії: практичні питання ведення обліку, планування податкового навантаження, підготовка до перевірок

—        Фінансового планування: управління витратами й грошовими потоками, ціноутворення у нестабільному середовищі, робота з касовими розривами та підготовка фінансових розрахунків під бізнес-план або грантову заявку

—        Бізнес-моделі, маркетингу і продажів: адаптація продукту під змінений попит, формування/перезапуск каналів збуту, комунікації з клієнтами, переговори з постачальниками та орендодавцями

—        Підготовки заявок і документів під фінансування: структурування бізнес-ідеї, підготовка пакету документів, формування бюджету, обґрунтування закупівель та очікувані результати

Ключовий підхід 2025 року: консультації дедалі частіше ставали продовженням навчання — тобто переходом від знань до впровадження.

Кількість наданих консультацій: 680

3.2. Проведення навчальних заходів

Освітня діяльність залишалася одним із системних напрямів роботи АПР у 2025 році. Навчальні програми були орієнтовані на практичні компетенції, які прямо впливають на здатність бізнесу виживати, адаптуватися та відновлюватися.

Ключові фокуси навчання у 2025 році:

—        Перебудова бізнесу під час війни: практичні модулі з адаптації бізнес-моделі, пріоритезації витрат, антикризового управління та пошуку нових можливостей.

—        Фінансова та бухгалтерська спроможність підприємця: окремі формати/факультативи з бухгалтерської й фінансової підтримки, управлінського підходу до фінансів та мінімізації ризиків.

—        Прикладні навички для результату: розвиток переговорних компетенцій, робота з договірними умовами, партнерствами, комунікаціями та продажами.

—        Підготовка до залучення ресурсів: вебінари/практикуми щодо підготовки сильних заявок, особливостей різних донорських програм, типових помилок і вимог до документів.

—        Пітчинг і презентація рішень: використання підсумкових форматів, які переводять навчання у чіткі плани дій та презентацію бізнес-ідей/проєктів.

Годин навчання за внутрішнім обліком: 300

Кількість учасників/охоплення за внутрішнім обліком: 270

—        учасники формували покрокові плани дій для запуску/перезапуску або стабілізації бізнесу;

—        бізнес-ідеї та проєктні рішення учасників проходили практичну перевірку через презентацію, обговорення та зворотний зв’язок;

—        підвищувалася спроможність підприємців ухвалювати рішення на основі фінансових розрахунків і реалістичних сценаріїв.

3.3. Надання грантових сервісів та підтримка у залученні ресурсів

У 2025 році АПР продовжила підтримувати підприємців у доступі до можливостей фінансування та розвитку — через консультації, навчальні модулі, практичні сесії з підготовки документів і супровід у підготовці заявок (у межах проєктів і партнерських ініціатив). Цей напрямок залишається найбільш затребуваним з боку підприємців в умовах дефіциту ресурсів.

Основні складові грантового сервісу/підтримки:

—        пояснення умов програм та критеріїв, допомога в оцінці відповідності бізнесу/ідеї вимогам;

—        підготовка логіки заявки (проблема–рішення–результати), формування структури опису;

—        робота з бюджетом і розрахунками, обґрунтування статей витрат;

—        допомога у підготовці пакету документів: перевірка повноти, узгодженість даних, типові помилки;

—        комунікаційна підтримка: підготовка короткої презентації, пітчинг, “пакування” кейсу.

3.4. Організація подій та розвиток спільноти

У 2025 році АПР організовувала та/або була співорганізатором подій різного масштабу: від практичних нетворкінгів і відкритих форматів до великих партнерських форумів та діалогових конференцій. Події виконували три ключові функції:

—        мережування і B2B (зв’язки, партнерства, кооперація),

—        публічний діалог (проблематика бізнесу та рішення з владою/партнерами),

—        практичні знання (публічні лекції, зустрічі з експертами, тематичні сесії).

Типи подій, які реалізовувалися у 2025 році:

—        Форуми/конференції та екосистемні події: публічні майданчики про інновації, освіту, бізнес і урядування, а також обговорення відновлення прифронтової економіки.

—        Круглі столи: обговорення податкових і регуляторних рішень, проблем ММСП, потреб прифронтових громад, формування пропозицій та резолюцій.

—        Нетворкінг і прикладні зустрічі: формати, що поєднують практику, спільноту та взаємопідтримку (зокрема через “живі” історії, публічні розмови, тематичні зустрічі).

—        Презентації можливостей та партнерських проєктів: включно з публічними презентаціями програм підтримки бізнесу.

Кількість подій/заходів за внутрішнім обліком: 36

Підсумок розділу

У 2025 році АПР посилила підхід “від разових активностей — до сервісної моделі”: навчання і консультації працювали як єдиний маршрут, події — як інструмент партнерств і спільних рішень, а інфраструктура підтримки — як точка доступу для підприємців до знань, супроводу та можливостей. Це дозволило зробити підтримку бізнесу більш практичною, доступною та стабільною у рік високих ризиків і невизначеності.

4. ДІЯЛЬНОСТІ ЗА НАПРЯМКОМ РОЗВИТКУ БІЗНЕС-ЕКОСИСТЕМИ

У 2025 році АПР зосередилася на розвитку бізнес-екосистеми через створення та посилення інфраструктури підтримки підприємництва. Ми виходили з того, що у прифронтових умовах критично важливими є не поодинокі ініціативи, а сталі точки доступу до знань, сервісів, партнерств і можливостей. Саме тому ключовим екосистемним результатом року стала робота АПР з інфраструктурними майданчиками: ХАБами стійкого бізнесу у Харкові та Одесі, а також SME Resilience HUB у Харкові.

4.1. Інфраструктура підтримки підприємництва: мережа ХАБів і SME Resilience HUB

Протягом 2025 року АПР забезпечувала розвиток і функціонування інфраструктурних майданчиків, які стали “каркасом” підтримки підприємців і підприємниць. Важливим інфраструктурним результатом року стало те, що ХАБи стійкого бізнесу у Харкові та Одесі були створені у 2025 році за підтримки ПРООН та Уряду Японії.

ХАБ стійкого бізнесу у Харкові — інфраструктурна точка для підприємців прифронтового регіону, що поєднує робоче середовище, навчальні формати, консультаційний супровід і партнерські зустрічі.

ХАБ стійкого бізнесу в Одесі — партнерська інфраструктура, яка розширює географію підтримки та дозволяє масштабувати напрацьовані формати й підходи АПР для підприємців в іншому регіоні.

SME Resilience HUB у Харкові — платформа стійкості ММСП, яка працює як екосистемний центр з 2023 року: допомагає підприємцям адаптуватися до кризи, підсилювати компетенції, отримувати консультації та включатися в мережу контактів і можливостей.

Ці майданчики виконували роль постійно доступної інфраструктури розвитку підприємництва — місця, де підприємець може не лише “отримати інформацію”, а перейти до дії: навчитися, доопрацювати рішення, отримати супровід, підготувати документи, налагодити та розширити партнерства, долучитися до підприємницької спільноти.

4.2. “Маршрут підприємця”: як екосистема працює на результат

У 2025 році підтримка бізнесу через інфраструктуру ХАБів була організована за логікою маршруту, який зменшує втрати часу і підвищує ефективність допомоги:

—       звернення/діагностика потреб → навчання → консультації → супровід впровадження → підключення до можливостей (партнерства, ресурси, програми).

Це дозволяло підприємцям не “зупинятися на рівні знань”, а доводити зміни до практичних кроків — у бізнес-процесах, фінансовому плануванні, продажах, взаємодії з партнерами та підготовці документів.

4.3. Нетворкінг і кооперація як інструмент відновлення

Інфраструктура ХАБів і SME Resilience HUB у 2025 році працювала також як простір для B2B-зв’язків і кооперації. Через зустрічі, тематичні сесії й події підприємці:

—       знаходили партнерів, постачальників, клієнтів;

—       обмінювалися практичними рішеннями щодо адаптації бізнесу;

—       запускали колаборації, які підсилювали стійкість і зменшували ризики.

Для прифронтового бізнесу ця функція є однією з ключових: горизонтальні зв’язки та взаємопідтримка прискорюють відновлення і дають доступ до ресурсів, які неможливо “купити” в умовах невизначеності.

4.4. Екосистемна координація: зв’язок бізнесу з інституціями розвитку

Через ХАБи та SME Resilience HUB АПР у 2025 році посилювала координацію між бізнесом і партнерами — зокрема з інституціями, що впливають на розвиток підприємництва та зайнятості. Така взаємодія дозволяла:

—       швидше доводити інформацію про можливості до підприємців;

—       запускати спільні формати навчання та практичної підтримки;

—       формувати узгоджені рішення для бізнес-середовища через партнерські майданчики.

4.5. Комунікації екосистеми: доступність можливостей і довіра

У 2025 році АПР приділяла значну увагу тому, щоб інфраструктура підтримки була видимою і зрозумілою для підприємців. Регулярні комунікації, анонси, пояснення умов участі й публічні активності навколо ХАБів виконували практичну роль: підприємці швидше знаходили потрібний сервіс і легше приймали рішення долучатися до програм підтримки.

Підсумок розділу

У 2025 році АПР розвивала бізнес-екосистему через інфраструктурний підхід: ХАБи стійкого бізнесу у Харкові та Одесі і SME Resilience HUB у Харкові стали опорними майданчиками, які об’єднали сервіси, навчання, консультації, партнерства та комунікації. Це перетворило підтримку підприємців на більш системну та “маршрутну” — від запиту до практичного рішення — і заклало основу для подальшого масштабування екосистемних інструментів у 2026 році.

5. АДВОКАЦІЯ ТА ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНИЙ ДІАЛОГ

У 2025 році АПР продовжила виконувати роль голосу підприємців Харківщини у питаннях економічної політики, регуляторних рішень та умов ведення бізнесу в прифронтовому регіоні. Ми виходили з принципу, що стійкість ММСП залежить не лише від доступу до сервісів і навчання, а й від того, наскільки державні та місцеві рішення враховують “нерівні умови” ведення бізнесу на прифронтових територіях. Тому адвокація та публічно-приватний діалог (ППД) у 2025 році були спрямовані на формування порядку денного, узгодження позицій бізнесу та просування практичних рішень.

5.1. Пріоритети адвокації у 2025 році

Ключові теми, на яких фокусувалася АПР упродовж року:

—       Податкова та регуляторна політика для ММСП, зокрема питання справедливості правил для бізнесу, який працює в умовах високих ризиків і втрат.

—       Умови підтримки прифронтового бізнесу та потреба в спеціальних інструментах відновлення (програми, спрощені процедури, доступ до ресурсів).

5.2. Формати публічно-приватного діалогу

У 2025 році АПР застосовувала різні формати ППД, щоб забезпечити включеність бізнесу та результативність обговорень:

—       Круглі столи та робочі зустрічі з представниками влади, бізнесу та партнерських інституцій — для обговорення проблем і підготовки пропозицій.

—       Публічні конференції/форуми та тематичні дискусії, де окреслювалися виклики прифронтового бізнесу та формувалися узгоджені позиції.

—       Консультації з підприємцями та бізнес-спільнотою для збору проблематики “з поля” і валідації запропонованих рішень.

—       Комунікаційні інструменти: публічні позиції, пояснювальні матеріали, виступи, експертні коментарі та підготовка текстів пропозицій.

—       Ключовий підхід 2025 року — переводити діалог із рівня “обговорення проблем” на рівень “пакету рішень”, придатних до ухвалення й імплементації.

5.3. Формування порядку денного прифронтового бізнесу

Упродовж року АПР послідовно підсилювала тезу, що прифронтовий бізнес функціонує в іншій реальності, і тому потребує адаптованих підходів у політиках та програмах. Одним із важливих результатів 2025 року стало посилення дискусії про те, що “єдині правила” без урахування регіональних відмінностей можуть створювати додаткові бар’єри для ММСП у Харківській області.

У практичному вимірі це означало:

—       збір та структурування аргументів бізнесу щодо податкових і регуляторних змін;

—       формування консолідованих пропозицій;

—       просування необхідності диференційованих рішень для прифронтових територій.

5.4. Результати адвокації: що було досягнуто у 2025 році

У 2025 році адвокаційна діяльність АПР дала такі ключові результати:

—       Підсилено голос бізнесу Харківщини в обговоренні податкових і регуляторних рішень через участь у публічних подіях та діалогових майданчиках.

—       Сформовано та представлено пропозиції бізнес-спільноти щодо покращення умов ведення діяльності на прифронтових територіях та підходів до оподаткування/регулювання.

—       Посилено координацію з партнерами (інституціями розвитку, іншими бізнес-об’єднаннями, представниками влади) для узгодження позицій і підготовки спільних рішень.

—       Підтримано процеси підготовки резолюцій/проєктів документів, що фіксують проблематику та запропоновані рішення для подальшого просування.

5.5. Роль АПР у ППД: посередник і модератор

У 2025 році АПР діяла як інституція, що:

—       перекладає проблеми бізнесу на мову рішень (пропозиції, механізми, проєкти програм);

—       забезпечує майданчик для діалогу між підприємцями, владою та партнерами;

—       підтримує включеність ММСП у процеси ухвалення рішень через консультації й комунікації;

—       підсилює довіру між сторонами через прозорі правила участі та публічність обговорень.

5.6. Адвокація щодо ініціатив із запровадження/розширення ПДВ для ФОПів та юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування та звітності

Наприкінці 2025 року одним із ключових фокусів адвокаційної роботи АПР стала публічна дискусія навколо можливих підходів до запровадження або розширення застосування ПДВ для ФОПів та юросіб спрощенців. Для малого бізнесу Харківщини та інших прифронтових регіонів ця тема є особливо чутливою, оскільки будь-яке додаткове адміністрування та збільшення фіскального навантаження в умовах війни й нестабільного попиту може пришвидшувати згортання діяльності, тінізацію або вимушену релокацію.

У 2025 році АПР включила цей кейс до порядку денного публічно-приватного діалогу та комунікаційної роботи, зосередившись на таких принципових позиціях:

—       “Рівні правила для нерівних умов” не працюють: прифронтовий бізнес не має тих самих стартових можливостей і рівня ризиків, що бізнес у відносно безпечних регіонах, тому універсальні фіскальні рішення без регіональних і секторних коригувань створюють додаткові бар’єри.

—       Адміністративний ефект важливий не менше за ставку: для мікро- та малого бізнесу критичними є не тільки суми сплати, а й складність обліку, документообігу, ризики штрафів та витрати часу/ресурсу на адміністрування.

—       Наслідки для зайнятості та самозайнятості мають бути оцінені до ухвалення рішень: для регіону з підвищеними ризиками ринку праці ФОП-сектор виконує роль “подушки” зайнятості й економічної інтеграції.

—       Пріоритет — боротьба зі схемами ухилення від оподаткування де використовують спрощену систему оподаткування, а не створення нових порогів і бар’єрів для легальної діяльності малого бізнесу.

Підсумок розділу

У 2025 році АПР поєднувала щоденний захист інтересів підприємців з роботою над системними рішеннями для бізнес‑середовища. Через публічно‑приватний діалог АПР піднімала питання, критичні для ММСП і ФОП у прифронтових регіонах: стабільність правил, доступ до підтримки та врахування регіональної специфіки. Окремим фокусом стала позиція щодо ініціатив запровадження/розширення ПДВ для ФОПів: потреба аналізу наслідків, недопущення дискримінаційних підходів і принцип «жодних рішень про малих без малих».

6. ІНСТИТУЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ТА СТРАТЕГУВАННЯ

У 2025 році АПР інвестувала час і ресурси в інституційний розвиток, щоб забезпечити сталість сервісів, прозорість управління та готовність до масштабування програм підтримки бізнесу.

У 2025 році АПР системно інвестувала в інституційну спроможність організації, щоб забезпечити стабільність роботи в умовах війни, зберегти якість сервісів для бізнесу та підготувати основу для масштабування діяльності. Ключовим пріоритетом став перехід від “реактивного управління” до планового, керованого розвитку: з чіткою стратегією, операційними планами, пріоритетами та інструментами реалізації.

6.1. Стратегування: підготовка нового циклу розвитку організації

У 2025 році АПР здійснила повний цикл стратегування та розробила стратегічні документи, які визначають рамку діяльності організації на наступні роки. Це дозволило зафіксувати місію, стратегічні цілі, ключові напрями, підходи до розвитку членства, сервісів, адвокації, партнерств та фінансової стійкості, а також визначити логіку масштабування інфраструктурних рішень (ХАБів).

Ключовий результат року:

—       розроблено Стратегію розвитку АПР на 2026–2029 роки як основу для довгострокового планування та управління змінами.

6.2. Операційне планування: від стратегії до конкретних дій

Щоб стратегія не залишилася декларацією, у 2025 році АПР підготувала пакет документів, які переводять стратегічні цілі у щоденну управлінську практику. Організація запровадила логіку планування “цілі → завдання → активності → результати”, що дозволяє узгоджувати роботу команди, партнерів і ресурсів.

Ключові результати року:

—       розроблено Операційний план на 2026 рік, який деталізує пріоритети, активності, відповідальності та очікувані результати;

—       підготовлено План впровадження заходів як інструмент координації та контролю виконання (календаризація, етапи, логіка реалізації).

6.3. Інституційні зміни: посилення керованості та стандартів роботи

У 2025 році АПР зосередилася на тому, щоб організація могла працювати стабільно, прогнозовано і з однаковою якістю в різних форматах та на різних майданчиках. Паралельно з програмною діяльністю відбувалося “підсилення системи” — внутрішніх правил, процедур, підходів до організації сервісів і подій.

У фокусі були:

—       стандартизація підходів до реалізації навчання, консультацій та супроводу (логіка “маршруту підприємця”);

—       узгодження внутрішньої координації, планування й контролю виконання;

—       підготовка організації до масштабування інфраструктурних рішень та партнерських форматів у 2026 році.

6.4. Команда, експертна мережа та партнерські ролі

У 2025 році АПР посилювала управління командною роботою та залучення експертів. В умовах високого навантаження та різнопланових запитів підприємців важливою задачею стало забезпечення сталості якості послуг через поєднання внутрішньої компетенції та партнерської експертизи.

Ключові підходи:

—       чіткіша організація ролей у реалізації активностей (координація, комунікації, навчання, консультації, партнерства);

—       розвиток менторських і прикладних форматів підтримки;

—       посилення партнерської взаємодії для реалізації складних екосистемних задач.

6.5. Підготовка до нового етапу розвитку у 2026 році

Результатом інституційної роботи 2025 року стало те, що організація увійшла у 2026 рік із підготовленими “опорними документами” та зрозумілою рамкою управління: стратегія → операційний план → план впровадження. Це створило основу для більш прогнозованого планування, ефективнішого використання ресурсів та розширення спроможності організації.

Підсумок розділу

У 2025 році АПР зробила важливий крок в інституційному розвитку: розробила Стратегію на 2026–2029 роки, Операційний план на 2026 рік та План впровадження заходів, що дозволило перевести розвиток організації у системний і керований формат. Ці документи закріпили пріоритети, підходи та інструменти реалізації, а також підготували основу для масштабування сервісів і інфраструктурних рішень у наступному році.

7. ПАРТНЕРСТВА ТА СПІВПРАЦЯ У 2025 РОЦІ

Партнерства стали ключовим інструментом масштабування впливу АПР у 2025 році. Саме завдяки системній співпраці з міжнародними донорами й організаціями, профільними мережами та органами влади вдалося поєднати фінансові й експертні ресурси, інституційну підтримку та локальну інфраструктуру для розвитку підприємництва, зайнятості й відновлення економіки громад. У 2025 році ми свідомо будували партнерства так, щоб вони давали не лише «проєктний результат», а й довгостроковий ефект: створення/посилення сервісів, сталих майданчиків (ХАБів), механізмів координації та публічно-приватного діалогу.

7.1 Міжнародні донори та організації

HELVETAS Swiss Intercooperation. Партнерство з HELVETAS у 2025 році підтримувало продовження сервісної логіки роботи АПР із ММСП: консультації, навчальні активності, супровід підприємців, підсилення управлінських і фінансових навичок. Окремий акцент — на сталість інструментів підтримки бізнесу та їх доступність для різних груп підприємців (включно з уразливими категоріями).

ПРООН та Уряд Японії. У 2025 році за підтримки ПРООН та Уряду Японії були створені ХАБи стійкого бізнесу у Харкові та Одесі як елементи інфраструктури розвитку підприємництва. ХАБи стали «точками входу» для підприємців і майбутніх підприємців: доступ до консультацій і навчання, кар’єрного та підприємницького супроводу, а також майданчики для зустрічей бізнесу з владою, донорами й партнерами. Для АПР це був принципово важливий крок: від реалізації окремих сервісів — до формування сталої інфраструктури підтримки бізнес-екосистеми.

CIPE Ukraine. У 2025 році співпраця з CIPE була спрямована на підсилення голосу бізнесу Харківщини через консультації з підприємцями, аналітику, формування узгоджених пропозицій і просування регіонального порядку денного. Важливо, що цей напрям поєднував роботу «з полем» (живі потреби ММСП у прифронтовому контексті) та роботу «з рішеннями» — підготовку рекомендацій і комунікацію з ключовими стейкхолдерами для їх подальшої імплементації.

ІСАР «Єднання». Співпраця у 2025 році була орієнтована на посилення організаційної спроможності АПР: розвиток управлінських і процедурних практик, підвищення якості планування, комунікацій та представлення результатів. Це створювало основу для більш стійкої роботи організації та підготовки до масштабування у наступні роки.

Phoenix Alliance Program (Фенікс Альянс). У межах співпраці АПР долучалася до організації комунікації та супроводу бізнесів, що постраждали від наслідків війни, щоб допомогти підприємцям орієнтуватися в доступних механізмах підтримки та відновлення, зокрема у межах інструментів, передбачених програмою. Така співпраця посилювала спроможність бізнесу не «залишатися наодинці» з наслідками руйнувань і втрат.

7.2 Державні та місцеві органи влади, інституції розвитку

У 2025 році АПР системно поєднувала сервісну роботу з підприємцями та розвиток інфраструктури підприємництва з партнерством із державними та місцевими інституціями. Це дозволяло узгоджувати «маршрути» підтримки (навчання → консультації → стажування/найм або самозайнятість), інтегрувати напрацювання АПР у локальні програми та швидше масштабувати ефективні інструменти.

Харківська обласна військова адміністрація (ХОВА). У 2025 році взаємодія з ХОВА включала координацію ініціатив підтримки бізнесу, інформаційну та партнерську підтримку, залучення до обговорень і підтвердження значущості діяльності АПР для економічної стійкості регіону. Для АПР це важливо не лише з точки зору комунікації, а й як рамка для узгодження рішень, які відповідають реальним потребам підприємців у прифронтових умовах.

Харківська міська рада. У 2025 році АПР продовжувала робочу взаємодію з Харківською міською радою у двох практичних напрямах. Перший — підтримка рішень щодо продовження місцевих податкових пільг для бізнесу в умовах воєнних ризиків, щоб зменшити фінансовий тиск на ММСП та зберегти економічну активність у громаді. Другий — участь у впровадженні інструментів підтримки підприємництва міста: консультаційних і навчальних форматів, комунікаційних механізмів інформування підприємців та узгодження практичних рішень через майданчики діалогу з бізнесом.

Харківський обласний центр зайнятості. Меморандум про співпрацю закріпив партнерство для реалізації спільних програм із зайнятості та підтримки підприємництва: профорієнтація, навчання, консультації, формування умов для працевлаштування. Важливий фокус — підтримка уразливих категорій (зокрема ВПО, ветеранів та людей з інвалідністю). Така взаємодія підсилює практичну логіку переходу «від навчання до роботи/самозайнятості» й робить підтримку більш доступною.

Харківська агенція регіонального розвитку (АРР). Партнерство з АРР посилювало інституційний компонент відновлення: координацію локальних ініціатив, взаємодію з громадами, підготовку й просування спільних рішень для розвитку МСП та економіки громад. Такий формат дозволяє швидше «зшивати» потреби територій, можливості донорів і практичні інструменти підтримки бізнесу.

Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області (АОМС). Меморандум створив рамку для співпраці з громадами області: спільні заходи, консультації з регуляторної політики, інтеграція інструментів підтримки підприємців у місцеві програми та посилення публічно-приватного діалогу. Для АПР це означає ширший доступ до муніципального рівня рішень і можливість закріплювати ефективні практики в локальній політиці.

Громади та локальні інституції розвитку. У 2025 році АПР розвивала співпрацю з місцевими партнерами  для реалізації програм підтримки підприємців, розвитку сервісів для ММСП і підсилення економічної стійкості громад. Така співпраця допомагає краще адаптувати інструменти підтримки до локального контексту та підвищує довіру підприємців до сервісів.

7.3 Мережі та коаліції

АПР у 2025 році поєднувала операційну роботу на Харківщині з участю у національних і регіональних мережах бізнес-об’єднань та коаліціях ОГС. Це забезпечувало обмін практиками, координацію позицій і посилення адвокаційного голосу бізнесу.

У 2025 році АПР є членом:

—       Української ради бізнесу;

—       Національної платформи МСБ;

—       Коаліції галузевих та бізнес-спільнот Харкова та області (КОХА);

—       Коаліції сприяння розвитку підприємництва та зміцнення економіки територіальних громад.

Підсумок

Партнерська модель роботи у 2025 році дала можливість АПР не лише надавати послуги підприємцям, а й системно розвивати інфраструктуру підтримки підприємництва (створення ХАБів стійкого бізнесу у Харкові та Одесі), підсилювати інституції на рівні громад і області та забезпечувати зв’язок між реальними потребами бізнесу й рішеннями органів влади та донорів. У підсумку партнерства стали мультиплікатором впливу АПР: вони допомогли розширити охоплення, підвищити якість сервісів і закріпити інструменти підтримки у сталих форматах.

8. НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ НА 2026 РІК

У 2026 році АПР планує реалізовувати Стратегію 2026–2029 та Операційний план 2026, зберігаючи фокус на стійкості бізнесу прифронтових територій та інклюзивній економічній інтеграції.

—       масштабування сервісної моделі (консультації, навчання, менторство та супровід до результату) і розвиток «маршруту підприємця»;

—       розвиток інфраструктури ХАБів (Харків, Одеса) та SME Resilience HUB як «єдиного вікна» сервісів для підприємців;

—       посилення адвокації та ППД: підготовка пакетів пропозицій до регуляторної політики та місцевих програм підтримки бізнесу/зайнятості;

—       партнерства з владою, центрами зайнятості, освітніми закладами, бізнес‑об’єднаннями й донорами;

—       інституційний розвиток і фінансова сталість: диверсифікація ресурсів, вдосконалення внутрішніх процедур та М&E.

9. ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ АПР (у процесі формування)

 

Фінансова звітність малого підприємства за 2025 рік

Звіт про  використання доходів (прибутків)  неприбуткової організації за 2025 р.